Дата: 03.06.10 13:28
Загальна інформація
Фінанси — основа сучасного цивілізованого суспільства. Вміння в необхідних обсягах і своєчасно мобілізувати, раціонально розподілити, ефективно та ощадливо використати фінансові ресурси на всіх рівнях економічного господарювання визначає значною мірою ступінь задоволення суспільно-необхідних потреб, рівень життя народу, зумовлюючи перспективи позитивних тенденцій і напрямів соціально-економічного розвитку держави. Важливою передумовою вдалого розв’язання складних фінансово-господарських взаємин учасників економічних стосунків є наявність у країні обізнаних і досвідчених фахівців. Саме на їх підготовку спрямовані завдання і зусилля фінансово-економічного факультету.
У процесі постійного вдосконалення перебуває система навчального процесу в напрямі максимального наближення лекційних, семінарських, практичних і лабораторних занять до реалій фінансово-господарського життя Української держави. Вагомим чинником удосконалення форм і методів навчання, забезпечення поступового переходу від інформаційного викладання, що базується на запам’ятовуванні, до проблемно-пошукової орієнтації вивчення дисциплін фінансового профілю, котре потребує досконалого володіння економічними знаннями, стала інтенсифікація навчального процесу через належне застосування технічних засобів, упровадження ділових ігор і ситуаційних вправ у систему аудиторних занять, особливо за допомогою комп’ютеризації. До послуг студентів університетські комп’ютерні класи, оснащені сучасними комп’ютерами 5-го покоління, читальні зали. Студенти забезпечені навчально- методичною і монографічною літературою.
Важливою складовою підготовки фахівців на сучасному етапі є знання однієї або двох іноземних мов. З цією метою в складі факультету функціонує кафедра іноземних мов.
Історія факультету
Фінансово-економічний факультет засновано в 1906 році.
Заснування фінансового напрямку підготовки фахівців відноситься до початку XX сторіччя, хоча нагальна потреба у створенні освітнього закладу такого спрямування виникло набагато раніше. В Україні провадилась інтенсивна робота щодо відкриття фінансово зорієнтованої школи на зразок тих, які діяли на той час у Москві, Петербурзі та деяких інших містах Росії. Україна була тоді могутнім регіоном Російської Імперії. Водночас, невпинне зростання чисельності міського населення створювало сприятливі передумови для економічного розвитку в територіальному розрізі. Розвиток сільського господарства, торгівлі, комерції, нарощування темпів промисловості вдало доповнювались початком функціонування фінансового ринку та поступово ускладнювались розмаїттям фінансових взаємин між суб’єктами господарювання. Форми фінансово-економічних зв’язків і стосунків, які склались у минулому, не витримували ринкового пресингу, не були спроможні обходитись без фахівців фінансового профілю. Обмаль навчальних закладів, які б забезпечували фінансово-економічну освіту, спонукала до відкриття потрібного вузу і в Україні. Вперше реальне клопотання про відкриття Київського навчального фінансового закладу було висунуто в 1903 р.
Можна беззаперечно стверджувати, що сьогоднішній фінансово-економічний факультет, як самостійна навчально-виховна та науково-практична складова розгалуженої освітньої системи вищого навчального закладу, є історичним фундаментом заснування й діяльності всього КНЕУ. Уже на Київських вищих комерційних приватних курсах більшість дисциплін були, власне, фінансового спрямування. Про це переконливо свідчить викладання таких дисциплін, як банківська та біржова справа, фінанси, фінансове право, страхування, комерція, торгівля та ін. Варто зауважити, що тодішня програма навчання супроводжувалась обов’язковим вивченням двох іноземних мов.
Розвиток розмаїтих фінансових інститутів (банків, бірж, страхових компаній тощо), комерційно-торговельних підприємств та об’єднань, розширення державного фінансового апарату (бюджетних, податкових, фінансово-контролюючих органів), ускладнення фінансового механізму, фінансових відносин між суб’єктами господарювання та державою викликали гостру потребу і водночас сприяли поширенню фінансової освіти у суспільстві. Спеціалісти фінансового профілю почали виконувати важливу роль у системі економічних стосунків. Саме цим, власне, була зумовлена і зміна тодішніх назв КНЕУ — комерційний інститут, фінансово-банківський інститут, фінансово-економічний інститут.
Комерційний інститут у своєму складі мав банківсько-економічний та комерційний факультети. Крім них було відкрито ще п’ять спеціальних підвідділів, у тому числі три фінансово-економічні спеціалізації:
• оцінно-податковий (перетворений у 1913 р. на земсько-міський, який здійснював підготовку спеціалістів для служби у фінансових відомствах та органах, міських і земських установах);
• страховий (який здійснював підготовку спеціалістів для роботи у державних та приватних страхових установах);
• банківський (який здійснював підготовку спеціалістів для роботи у банківських установах, інших державних, громадських і приватних фінансово-кредитних структурах).
На економічному факультеті, крім загально освітніх економічних дисциплін, викладали такі профільні курси: банківське рахівництво, техніка банківської справи, банківські розрахунки, історія банків, організація земського дрібного кредиту, місцеві фінанси, устрій місцевого самоврядування, земське міське господарство, політика земських самоврядувань, економічна діяльність земств, організація міських та земських споруд і підприємств, перестрахування, фінанси, бюджет, податки, фінансове рахівництво, фінансовий контроль, фінансове право.
Така насиченість навчального процесу викладанням фінансово-економічних дисциплін сприяла запровадженню, розвитку та вдосконаленню інших програм і курсів, що стосувалися економічного життя. Наприклад, особлива увага приділялася викладанню статистичних дисциплін, зокрема, таких як: страхова статистика (на страховому відділенні), оцінна статистика (спершу на оцінно-податковому, а потім на земсько-міському відділі). З часом це стало підставою для відкриття нових кафедр і факультетів уже в структурі Київського фінансово-економічного інституту, коли розпочалося створення кафедр фінансового спрямування.
У цей час на факультеті працювали видатні вчені з фінансів і фінансового права: професори П. Л. Кованько і Л. М. Яснопольський, який у 1925 році став дійсним членом Академії наук України. В аспірантурі при кафедрі фінансів підготував свою кандидатську дисертацію Г. Л. Сахновський, який до Великої Вітчизняної війни був ректором Одеського кредитно-економічного інституту, а після війни — міністром фінансів і міністром торгівлі Української РСР, професором КТЕІ.
Слід зазначити ,що як у довоєнний, так і післявоєнний період більшість працівників фінансово-кредитних органів України формувалася за рахунок випускників факультету. Багато з них досягли високих посад у фінансових установах та підприємствах. Отож, є всі підстави стверджувати, що випускники факультету внесли гідний вклад у здійснення фінансової політики країни на всіх етапах її розвитку. Наведемо тільки деякі приклади із діяльності випускників факультету довоєнного періоду.
Генерал-лейтенант В. С. Хотенко у роки Великої Вітчизняної війни 1941—1945 рр. очолював фінансове управління Міністерства оборони СРСР. Герой соціалістичної праці, кандидат економічних наук, доцент В. Ф. Гарбузов у 1944—1950 рр. працював ректором Київського фінансово-економічного інституту, а пізніше — Головою Держплану України та понад чверть віку — міністром фінансів СРСР.
Доктор економічних наук, професор В. Є. Власенко в 1940—1944 рр. працював ректором Київського фінансово-економічного інституту. Під його керівництвом у 1941 році було здійснено евакуацію інституту в Ташкент, а після визволення України від німецько-фашистських загарбників у 1944 році — повернення інституту в Київ. У цьому ж році Власенко В. Є. був призначений на посаду заступника міністра фінансів Української РСР, а пізніше — керуючим справами Ради Міністрів республіки. У 1949 році він повернувся у Київський фінансово-економічний інститут і успішно поєднував функції декана фінансово-економічного факультету, завідувача організованої ним у ці роки кафедри грошового обігу і кредиту та проректора із наукової роботи.
З початку 60-х років ХХ ст. розпочалась робота з інтенсифікації навчального процесу на нових засадах. Було переглянуто навчальні плани і програми. З метою широкого і активного залучення професорсько-викладацького складу до вирішення цих питань були створені методичні комісії кафедр і науково-методична комісія факультету, які плідно працювали над удосконаленням та оптимізацією навчального процесу і переддипломної виробничої практики.
Розширяється спеціалізація навчання. Вводяться спеціалізації щодо підготовки фахівців: «Фінанси» — для системи міністерства фінансів, фінансових служб і галузей народного господарства, підприємств, організацій і установ; «Кредит» — для системи Державного банку і спеціалізованих банків; «Фінансування і кредитування капітальних вкладень» — для системи Будбанку і підрядних будівельних організацій.
З кінця 80-х років ХХ ст. іде активний процес удосконалення організації навчального процесу, виходячи із вимог перебудови економіки і соціальної сфери країни. Вносяться зміни в спеціалізації підготовки фахівців. Вводяться спеціалізації: «Державний бюджет», «Державне страхування», «Фінанси галузей народного господарства». Останні отримують нове наповнення, як за формою, так і за змістом підготовки.
Зміни, які проходили в суспільстві в цей період вимагали підготовки фахівців з міжнародної економіки і фінансів. Було проведено значну підготовчу роботу і в 1989 році розпочато підготовку фахівців зі спеціальності «Міжнародні економічні відносини» з спеціалізацією «Міжнародні валютно-кредитні і фінансові відносини». З 1990 року за цією спеціальністю було впроваджено спеціалізації «Облік і аналіз зовнішньоекономічної діяльності «, «Маркетинг і зовнішньоекономічна реклама».
В 1992 року на базі даної спеціальності було створено факультет Міжнародної економіки.
Радикальні зміни в суспільному житті країни, які почалися з початку 90-х років ХХ ст., викликали необхідність реформування підготовки фахівців. Були повністю оновлені навчальні плани і навчальні дисципліни. Започатковано двохрівневу підготовку фахівців: бакалавр, магістр.
Проведені зміни в організації підготовки фахівців визначили особливе місце університету і факультету в забезпеченні молодими спеціалістами всіх сфер і галузей фінансової системи. Слід зазначити, що якщо в 1992 році на факультеті навчалось 1050 студентів, то в 2009 році — більше
4 тисяч.
Серед відомих випускників фінансово-економічного факультету повоєнних років — колишній народний депутат, Голова Національного банку України В. П. Гетьман, С. М. Аржевітін, Г. Р. Берадзе, С. В. Буряк, П. К. Германчук, А. Б. Дрига, П. М. Ігнатенко, О. І. Кірєєв, А. Ф. Космін, Л. О. Кривоног, В. В. Лісовенко, М. С. Марченко, В. П. Матвієнко, В. І. Новицький, В. М. Падалка, А. Б. Паламарчук, В. І. Ревун, В. В. Регурецький, О. О. Случ, В. І. Яремчук та інші, які на своїх відповідальних посадах у фінансово-банківських установах внесли вагомий внесок у справу становлення й розвитку фінансово-кредитних відносин в Україні. Серед випускників факультету видатні вчені: заслужений економіст України, доктор економічних наук, професор кафедри фінансів КНЕУ С. Я. Огородник; заслужений діяч науки і техніки України, доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри фінансів КНЕУ В. М. Федосов; заслужений економіст України, доктор економічних наук, професор, заступник директора Державної установи «Інститут економіки і прогнозування» НАНУ А. І. Даниленко; доктор економічних наук, професор, завідувач відділу міжнародних валютно-фінансових відносин Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАНУ О. В. Плотніков та багато інших, які суттєво збагатили фінансову науку країни.
Структура факультету
До складу факультету входять три профілюючі, випускові кафедри — фінансів, фінансів підприємств, страхування, а також кафедра іноземних мов.
Окремою структурою факультету є деканат — орган оперативного управління і технічного забезпечення навчально-виховного процесу.
Спеціальності та напрямки підготовки фахівців
Факультет здійснює підготовку фахівців за спеціальністю «Фінанси і кредит».
Підготовка магістрів ведеться за такими програмами:
o Державний фінансовий менеджмент
o Фінансовий менеджмент у сфері бізнесу
o Страховий менеджмент
o Фінансовий ринок
o Фінансовий контролінг
Навчальний план
Навчальний план є основним документом, який визначає організаційні засади підготовки фахівців.
Особливістю чинного навчального плану є те, що він складається з двох частин. Перша частина включає нормативні дисципліни, які є обов’язковими для всіх студентів факультету. Друга — варіативна, яка включає дисципліни вільного вибору студента. Ці дисципліни є основою формування індивідуального навчального плану студента.
Співвідношення нормативних і вибіркових дисциплін становить приблизно 60 % і 40 %.
Відомості про студентів — кількість, розподіл за спеціальностями; місце проходження практики та можливого працевлаштування
Кількість студентів на початок 2009 р. становить більше 4000 осіб, у тому числі за формами навчання:
Денна форма навчання — 2460
Вечірня форма навчання — 230
Заочна форма навчання — 1410
Студенти денної форми навчання проходять переддипломну практику на підприємствах, організаціях і установах залежно від виду магістерської програми і теми дипломної роботи.
Студенти магістерської програми «Державний фінансовий менеджмент» проходять практику переважно в Міністерстві фінансів, фінансових управліннях обласних, міських і районних державних адміністрацій, Державному казначействі, Контрольно-ревізійній службі України, Державній податковій адміністрації; програми «Страховий менеджмент» — у страхових компаніях; програми «Фінансовий менеджмент» у фінансових структурах підприємств і організацій, програми «Фінансовий ринок» - у Державній комісії з цінних паперів, Національному депозитарії України та в інших професійних учасників фінансового ринку.
Працевлаштування випускників здійснюється, як правило, на підприємства, організації і установи де вони проходили практику.
Адреса:
Факультет знаходиться в навчальному корпусі № 3, за адресою: вул. Дегтярівська, 49г.
© Київський нацiональний економiчний унiверситет
webmasterkneu@kneu.kiev.ua